Щоб з'ясувати, чи не страждає дитина від низької самооцінки, зверніть увагу на наступні ознаки. Вони можуть проявлятися в щоденній взаємодії дитини з навколишнім світом або тільки в певних ситуаціях. Коли дані ознаки повторюються та стають моделлю поведінки, варто задуматися про наявність у дитини проблем із самооцінкою.

• Дитина уникає виконання завдань, навіть не намагаючись їх виконати. Це часто свідчить про страх і те, що вона відчуває себе беззахисною перед труднощами.
• Дитина швидко закінчує гру, визнаючи поразку при найменших невдачах.
• Дитина хитрує або бреше, коли думає, що може програти.
• Дитина поводиться надто грайливо. Така поведінка призводить до того, що інші діти починають її дражнити й обзивати.
• Дитина командує й не піддається на вмовляння, приховуючи за такою поведінкою почуття розчарування або безпорадності.
• Дитина виправдовується («Учитель нічого не розуміє») або применшує важливість подій («Мені взагалі не подобається ця гра»), щоб перекласти відповідальність на когось зі свого оточення або на обставини.
• У дитини знизилася успішність у школі або вона втратила інтерес до звичних для себе занять.
• Дитина уникає соціальної активності, мало спілкується з друзями.
• У дитини часто змінюється настрій: спокій змінюється сумом, розчаруванням, плачем або спалахами гніву.
• Дитина часто вживає самокритичні фрази, наприклад: «Я ніколи нічого не роблю правильно», «Мене ніхто не любить», «Я негарна», «Я недостатньо розумна».
• Дитина погано сприймає і похвалу, і критику.
• Дитина звертає надмірну увагу на те, що про неї думають інші.
• Дитина схильна до негативного впливу однолітків: презирливо ставиться до школи, прогулює уроки, поводиться нешанобливо. У неї проявляється схильність до крадіжок, паління, вживання алкоголю або наркотиків.
• Дитина або занадто багато допомагає, або зовсім не допомагає по господарству.