Отже, що можуть зробити батьки, щоби зміцнити у своїх дітях-підлітках упевненість у собі? Нижче ми наводимо варіанти відповідей на це запитання, які дали самі батьки, виходячи із власного досвіду. Їхні підходи виявились ефективними.

Підтримуйте три складові, на яких базується впевненість у собі. Вірте в себе: «Я можу це зробити». Мотивуйте себе: «Я хочу докласти зусиль». Візьміть на себе зобов'язання: «Я докладу всіх зусиль, щоби зробити це». Заохочення також дуже важливе, оскільки занижена самооцінка або страх невдачі можуть сковувати підлітка. Іноді потрібно трохи сміливості, щоби спробувати й успішно завершити розпочату справу.

Розглядайте невдачу як доказ того, що ви не сидите, склавши руки, а намагаєтесь досягти успіху. Ви не програєте всю битву, якщо зазнаєте поразку на проміжному етапі, тому що станете сильнішими і досвідченішими, зробивши висновки із ситуації, що склалася. Крім того, у більшості випадків від людини залежить тільки кількість докладених зусиль, а не результат у цілому, на який часто впливає безліч факторів, які неможливо контролювати. Тому єдина справжня поразка – це припинити робити спроби. Завжди цінуйте процес незалежно від результату.

Підтримуйте прагнення. Поставлені цілі на майбутнє надихають нас докладати зусиль саме зараз, бо те, що ми хочемо отримати завтра, нерозривно пов'язане з тим, що ми робимо вже сьогодні. Дітям і підліткам властива недалекоглядність. Саме постановка цілей розвиває необхідну далекоглядність, зміцнює впевненість у тому, що майбутні результати залежать від сьогоднішніх зусиль. Підлітку важливо усвідомити, що він повинен працювати, щоб досягти того, чого хоче.

Перетворіть помилки на цеглинки для фундаменту впевненості в собі. Допоможіть підлітку навчитись на власних помилках. Знання того, як не треба робити, допомагає людям зрозуміти, як краще зробити щось у подальшому. Навчання, засноване на методі спроб і помилок, – це лише частина непростого життєвого шляху. Саме так ви зможете бути впевнені в тому, що знаєте, як краще зробити наступного разу!

Цінуйте готовність практикувати. У міру того як повторення підвищує рівень знань, зростає й упевненість у собі. Практика – важлива частина роботи. Підліткам не завжди подобається тренуватись і робити практичні вправи, але їм точно сподобається результат, який принесуть ці зусилля.

Знаходьте плюси в негараздах і проблемах. Подолання труднощів розвиває винахідливість і формує стійкість до життєвих випробувань. Протистояння проблемам зміцнює впевненість у власних силах. Коли всі негаразди залишаться позаду, підліток відчує себе сильніше, ніж був раніше.

Підтримуйте завзятість. Щоби зберігати прагнення домогтись поставлених цілей, незважаючи на розчарування й невдачі, потрібна самовідданість, що, у свою чергу, зміцнює впевненість у собі. Таким чином, підліток не буде здаватись та опускати руки, не отримавши бажаного результату з першого разу.

Ставтесь до помилок, як до винятків. У процесі роботи можуть траплятись помилки й похибки. Чи буде підліток відчувати себе впевненим у собі, припустившись помилки, залежить від реакції батьків. «Від тебе одні лише проблеми, усе, що ти робиш, – це повна нісенітниця», – подібні фрази знищують упевненість у власних силах. Зациклення на проблемі лише погіршує ситуацію. Найкраще розглядати окрему помилку як випадковість, а не як постійну закономірність. Кажіть дитині, що, як правило, вона все робить добре й добре себе поводить. І якщо в цей раз щось пішло не так, це зовсім не страшно, адже зазвичай усе виходить добре й батьки бачать і цінують це.

Заохочуйте ініціативність при вирішенні проблем. Перш ніж втрутитися, щоб виправити помилку, якої припустився підліток, дайте йому шанс спочатку самому знайти вихід із ситуації. Самостійне вирішення проблем зміцнює впевненість у власних силах. Підліток спробує різні підходи, і в результаті сам усе зрозуміє й усвідомить.

Покладайте обов'язки. Виконуючи роботу по дому й допомагаючи вам, підліток робить свій внесок у добробут сім'ї, стає людиною, яка може дати щось цінне, – це зміцнює впевненість у власних силах. Коли батьки покладаються на дитину, вона відчуває відповідальність і стає більш упевненою.

Поважайте самодисципліну. Чотири компоненти самодисципліни можуть зміцнити почуття впевненості в собі (за умови, що присутні всі чотири): 1) завершуйте розпочате; 2) виконуйте свої зобов'язання; 3) стежте за тим, щоб ви докладали зусиль постійно й регулярно, а не раз на тиждень; 4) концентруйтесь на одному завданні за раз. «Я володію всіма необхідними якостями, щоби почати й завершити те, що треба зробити, хоч мені й не завжди подобається це робити», – з такими думками підлітку буде легше впоратися з поставленими завданнями, відчувши впевненість у собі.

Важливо рости й розвиватися, кидаючи виклик самим собі. Ви можете стати впевненішими в собі, якщо будете братися за виконання складних завдань і вирішення неабияких проблем. Виклик самому собі може бути «протиотрутою» від низької самооцінки, нудьги, бунту та спроби втечі від обставин, що склались. Підлітку сподобається братися за такі завдання, які він раніше ніколи не виконував.

Пропонуйте допомогу, але не перестарайтесь у цьому. Надання допомоги може нашкодити підлітку, який прагне зробити все самостійно. Завдання батьків полягає в тому, щоб не нав'язувати свою допомогу й не перетворювати незалежну дитину на залежну. Коли підліток учиться допомагати собі сам, його впевненість у собі зростає.

Стримуйте свої батьківські вимоги. Коли батьки занадто суворі або віддають занадто багато розпоряджень, вони можуть зробити дитину слухняною, позбавивши її при цьому ініціативності. Таким чином, почуття впевненості в собі страждає через необхідність постійно підкорятися. Краще батькам намагатись підтримувати почуття відповідальності підлітка за своє життя. «Мої батьки навчили мене вирішувати за себе», – так думає впевнена в собі дитина.

Не діліться з підлітком своїм занепокоєнням. Коли батьки озвучують підлітку свої тривоги та хвилювання, пов'язані з ним, це часто інтерпретується як вотум недовіри. Краще порозмовляти про те, що вас турбує, з чоловіком чи з подругою. Коли батьки показують, що вони впевнені у своїй дитині, це підвищує її рівень упевненості в собі. Для підлітка дуже важливо знати, що його батьки вірять у нього.

Ніколи не критикуйте дітей за результати. Як і маленькі діти, підлітки також хочуть бути кращими в очах батьків. Критика людей, чия думка має таке велике значення, може призвести до образ, зниження почуття власної гідності й падіння мотивації. Таким чином, краще за все, якщо батьки просто допомагатимуть справлятися зі складнощами без оціночних суджень. Не погоджуйтеся з вибором дитини, якщо хочете, але й не критикуйте її. Підліток повинен знати, що батьки люблять його навіть тоді, коли не згодні з усіма прийнятими ним рішеннями.

Обережно ставтесь до самокритики. Молоді люди, які схильні критикувати себе незалежно від того, як вони діють, продовжують знижувати свою впевненість у собі. У той час як конструктивна самооцінка може бути повчальною й підвищить рівень упевненості у власних силах, самокритика може знизити віру в себе.

Нарешті, не варто казати підлітку, який добре справляється зі своїми завданнями, такі слова, як: «Ми пишаємось тобою». Незважаючи на те що цією фразою батьки хочуть показати своє схвалення, вона може інтерпретуватись підлітком як тиск, який ставить під сумнів упевненість у собі. «Якщо батьки мною пишаються, коли я росту, то виходить, що коли я цього не роблю, то можу бути для них джерелом розчарування. Почуття батьків залежать від мене. Якщо я їх підведу, то вони будуть менше любити мене?» – розмірковує підліток. Тож як можна похвалити дитину? Просто скажіть: «Молодець!».