«Людина досконало володіє лише тим, що сама здобуває власною працею», — писав пси­холог С. Л. Рубінштейн.

         Під час навчання матема­тики необхідно систематично збуджувати, розвивати та зміцнювати пізнавальний інтерес учнів і як важ­ливий мотив навчання, і як стійку рису особистості.  Хто як не ми, педагоги, знаємо, що час не стоїть на місці. Реальність стрімко змінюється; суспільство інформатизується. Україна все більше інтегрується в світовий простір. Ці фактори ставлять перед освітою інші завдання, ніж — 12 років тому.

       Лист Міністерства освіти і науки України від 24.05.2013 № 1/9-368 "Про організацію навчально-виховного процесу у 5-х класах загальноосвітніх навчальних закладів і вивчення базових дисциплін в основній школі"дає поради нам як краще організувати життя  п’ятикласника та врахувати проблеми, які можуть зустрітися на шляху навчання.

2013/2014 навчальний рік є особливим для учнів п’ятих класів. Адже, саме з 1 вересня в основній школі розпочнеться поступове впровадження нового Державного стандарту базової та повної загальної середньої освіти й нових навчальних програм з усіх базових дисциплін. 

         ЗгідноТипових навчальних планів загальноосвітніх навчальних закладів, затверджених наказом Міністерства від 03.04.2012 № 409 на вивчення математики у 5 класі відводиться 4 години на тиждень.

           В основу побудови змісту й організації процесу навчання математики в 5 класі покладено компетентнісний підхід (це спроба привести у відповідність освіту і потреби ринку праці, гармонійно поєднати традиційний підхід викладання, головним завданням якого було формування стійких знань, умінь та навичок, і особистісну орієнтовану форму навчання, метою якої є створення умов для розвитку та самореалізації кожного учня),  відповідно до якого кінцевим результатом навчання предмета є сформовані певні компе-тентності учнів. Їх сутнісний опис подано в програмі у розділі «Державні вимоги до рівня загальноосвітньої підготовки учнів».

            Немає нічого складнішого, ніж пізнання самого себе. Тому перше, на що звертає увагу  вчитель, починаючи  працювати в 5  класі, на створення сприятливих умов для учня. Період адаптації до навчання у 5-му класі є одним із найважчих періодів шкільного життя.

Стан дітей у цей період з педагогічної точки   зору характеризується:

• низькою організованістю,
• неуважністю й недисциплінованістю на уроках,
• зниженням інтересу до навчання і його результатів;

    із психологічної –

• зниженням самооцінки,
• високим рівнем ситуативної тривожності.

      Готуючись до викладання математики в 5-му класі:

      а)  ознайомилась з програмою і підручниками для початкової школи, щоб оцінити базові знання і навчальні можливості п’ятикласників;

       б) передбачила мотивацію навчання — спрямування школярів на навчальну діяльність, внутрішнє  ставлення до неї;

  в)  намага­лася розв'язати три ключові питання:

1. Що ми ставимо за мету?

2. Як організувати навчання?

3. Де на практиці учень зможе використати набуті знання? (Віні Пух зібрав у 6 разів більше відер меду з диких дуплянок ніж з вуликів діда Панаса. Скільки відер меду зібрав Віні Пух з вуликів діда Панаса, якщо його було на 25 відер менше, ніж з диких  дуплянок?)

     Саме тому завдання кожного педагога —  разом з учнями  досягти успіху, навчити дітей відчути ра­дість від подолання труднощів і перешкод, зрозу­міти, що нічого не дається в житті просто так, до всього потрібно докласти зусиль. У сучасних кри­зових умовах потрібні професіонали, яким прита­манна одна з найцінніших людських рис — стій­кість та вміння долати труднощі.

     Понятійний апарат, обчислювальні алгоритми, графічні уміння і навички, що мають бути сформовані на цьому ступені вивчення курсу, є тим підґрунтям, що забезпечує успішне вивчення в наступних класах алгебри і геометрії, а також інших навчальних предметів, де застосовуються математичні знання.

        Істотне місце у вивченні курсу займають текстові задачі, основними функціями яких є розвиток логічного мислення учнів та ілюстрація практичного застосування математичних знань. Під час розв’язування текстових задач учні також вчаться використо-вувати математичні моделі. Розв’язування таких задач супроводжує вивчення всіх тем, передбачених програмою. (1 га соснового лісу 20-річного віку поглинає за рік 9350 кг вуглекислого газу та виділяє 7250 кг кисню. Скільки вуглекислого газу поглинає 35 га сосняку? Скільки кисню виділяє 56 га сосняку?)

          Зміст геометричного матеріалу включає початкові відомості про планіметричні (відрізок, промінь, пряма, кут, трикутник, прямокутник, квадрат, многокутник) і стереометричні (прямокутний паралелепіпед, куб, піраміда) фігури. Учні набувають навичок вимірювання довжини відрізка й градусної міри кута, знаходження периметрів, площ і об’ємів деяких фігур, побудови геометричних фігур за допомогою лінійки, косинця, транспортира і циркуля. Розширюються уявлення учнів про вимірювання геометричних величин на прикладах вимірювання і порівняння відрізків і кутів, побудови відрізків заданої довжини і кутів із заданою градусною мірою, оперування формулами периметрів, площ і об’ємів геометричних фігур, зокрема знаходження невідомого компонента формули за відомими. Побудова кута за допомогою транспортира або косинця (прямого кута), прямої та відрізка за допомогою лінійки використовується при побудові трикутників і прямокутників.

             Основа інтеграції геометричного матеріалу з арифметичним і алгебраїчним — числові характеристики (довжина, площа, об’єм) геометричних фігур. Узагальнюються знання учнів про одиниці вимірювання довжини, площі, об’єму і вміння переходити від одних одиниць до інших, оскільки ці знання і вміння використовуються у вивченні предметів природничого циклу і в трудовому навчанні.

             З нового навчального року  в 5 класі вводяться елементи комбінаторики. Учні будуть набувати умінь розв’язувати найпростіші комбінаторні задачі шляхом розгляду можливих варіантів.

              Враховуючи багаторічну практику можу поділитися наступними рекомендаціями для вирішення цільових проблем:

• чітке формулювання цілей уроків, які відображають наступність у змісті математичної освіти 4-х – 5-х класів;
• вироблення єдиних вимог до учнів;
• систематично проводити  моніторинг адаптаційного процесу;
• виробити у співпраці з вчителями та психологами корекційні заходи;
• вивчати  психологічні особливості молодших підлітків;

• організувати активну і різноманітну співпрацю між учителями, вчителем початкових класів, класним керівником, шкільним психологом, батьками.

   Для вирішення змістових проблем доцільно:

1.   Узгодження змісту навчальних програм 4-го та 5-го класів;

2.  Визначення можливостей системи уроків з теми щодо застосування учнями набутих знань на практиці;

3.   Формування змісту самостійної роботи на уроці з орієнтуванням на індивідуальні можливості учнів;

4.   Включення у зміст контрольних робіт логічних задач, завдань творчого характеру;

5.   При плануванні роботи з навчання дітей математики надання  переваги таким моментам:

• формування техніки  читання текстів математичного змісту (швидкість, уважність, осмислення, розуміння, встановлення зв'язків);
• формування навичок роботи з підручником, (визначення меж поданих тем, вміння користуватися умовними позначеннями, змістом, тощо), складання опорного конспекту;
• формування швидкості письма на уроках математики;
• розвиток  математичного мовлення;
• виконання перевірки розв'язання задачі через складання обернених задач;
• пошук різних способів розв'язання задачі.

6.   Визначення можливостей здійснення випереджаючого навчання у рамках певної теми;

7.   Забезпечення міжпредметних зв’язків на уроках математики;

8.   Протягом першого місяця навчання дітей у 5-му класі не писати зауважень у щоден-ники, проводити оцінювання на користь дитини, більшість уроків на початку навчального року будувати на повторенні.

(Рефлексія- займає досить важливе місце  в структурі уроку, бо дає можливість аналізувати свою роботу, робити висновки та складати план наступної роботи.

Сьогодні на уроці ми…..

Я дізнався…..

Я поглибив……

Мені сподобалося…..

Мене здивувало…..

Мене вразило….

Я вирішив дізнатися більше про….

Я вважаю дану тему…..

Дані знання мені допоможуть під час…..)  

9.  Дозувати навчальне навантаження та обсяг домашнього завдання, а також знизити їх до мінімуму у вихідні дні;

10. Визначення можливостей уроків математики щодо формування ключових компетент-ностей, зокрема самонавчання, самоконтролю, самооцінки.

11. Знайомство батьків і дітей зі своїми вчителями вже в 3-4 класах , спільне проведення предметних свят, олімпіад, батьківських зборів, окремих уроків.

             Навчання математики має сприяти також формуванню в учнів таких ключових компетентностей, як: вміння вчитись, загальнокультурної, підприємницької, використання інформаційно-комунікаційних технологій у навчанні та ін.

Перша умова, якої треба дотримуватися у математиці,—

це бути точним,

друга — бути ясним

і, наскільки можливо, простим.

Л. Карно